Company Logo

slide 1 slide 2 slide 3

Випадкове зображення

dscn3891.jpg

Статистика відвідувань

mod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcounter
50
235
739
6001
409142
192.168.0.146

Зараз на сайті

На сайті 7 гостей та немає учасників

Share

Як отримати субсидію та в якому випадку її надання можуть припинити

– розповідає Міністр юстиції України Павло Петренко


❓Вітаю Вас пане Міністре! Поясність, будь ласка, чи зможуть ті, хто ще не отримав субсидію її отримати і у кого мають право її забрати.
Роман Дергач
✅Що таке субсидія?
Житлова субсидія надається: на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, житлово-комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив; на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.
Житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою громадянам - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком. 
Житлова субсидія на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначається у разі, коли домогосподарство не отримує комунальну послугу з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та не використовує природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення.
Якщо для опалення житлового приміщення (будинку) одночасно використовується теплова енергія та/або природний газ, та/або електрична енергія, соціальні нормативи для опалення (теплопостачання) приміщення (будинку) під час розрахунку житлової субсидії застосовуються тільки на одну комунальну послугу.
✅Хто має право на субсидію?
Право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що проживають у житлових приміщеннях (будинках):
• Один із членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку).
• Один із членів домогосподарства, які не зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично проживають у ньому на підставі договору найму (оренди) житла у разі, коли їм нараховується плата за житлово-комунальні послуги.
• Індивідуальні забудовники, будинки яких не прийняті в експлуатацію у разі, коли їм нараховується плата за житлово-комунальні послуги.
• Неповнолітні, які залишились без батьківської опіки за заявою опікуна (піклувальника).
✅Куди звернутися, щоб отримати субсидію?
Призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.
У сільській місцевості приймання заяв з необхідними документами здійснюють уповноважені особи, які визначаються виконавчими органами сільських і селищних рад. 
✅Які умови призначення субсидії?
Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), на яких розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії. 
Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім’ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені). 
У разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), за рішенням комісії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства.
За рішенням комісії доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за даною адресою не проживають, в сукупний дохід домогосподарства не враховуються.
Рішення комісії приймаються на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.
✅Які документи потрібні для отримання субсидії?
• Заява про призначення житлової субсидії та декларація про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії.
• Довідки про доходи (у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у Державній фіскальній службі, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру).
• Договір найму (оренди) житла (за наявності).
Документи можуть бути надані поштою, у електронній формі через сайт Мінсоцполітики (https://subsidii.mlsp.gov.ua/), особисто.
✅Чи довго чекати відповіді, і як довго діє субсидія?
Рішення про призначення субсидії, відмову або подання документів на розгляд комісії приймається протягом 10 днів після подання заяви та отримання відомостей щодо доходів заявника, складу зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб, забезпеченості громадян житловою площею та комунальними послугами тощо.
Субсидія призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону, і розраховується:
• на неопалювальний сезон – з 1 травня по 30 вересня;
• на опалювальний сезон – з 1 жовтня по 30 квітня.
✅В яких випадках надання субсидії можуть припинити?
• За поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об’єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли:
️домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг) внаслідок того, що громадянин має заборгованість із сплати обов’язкової частки платежу за житлово-комунальні послуги, встановлену йому під час призначення житлової субсидії і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день припинення надання такої послуги (послуг);
️громадянин має заборгованість із сплати обов'язкової частки платежу за внесками за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, а також за житлово-комунальні послуги, обов'язкової частки внеску/платежу на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, встановлену йому під час призначення житлової субсидії і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день внесення подання об'єднанням;
️у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;
️громадянин не повідомив структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про обставини, зазначені у пункті 16 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення;
️під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії.
• За рішенням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у разі, коли: 
️виникли обставини, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок), іншу місцевість, у разі смерті одинокої особи;
️громадянин, якому призначено житлову субсидію, звернувся із заявою про припинення її надання.
Поновлення надання житлової субсидії протягом сезону її призначення можливе з місяця, наступного за місяцем, в якому надійшло повідомлення про відновлення надання житлово-комунальної послуги (послуг), сплату заборгованості за житлово-комунальну послугу (послуги), оплату витрат на управління багатоквартирним будинком.
❗Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту, є Міністерство соціальної політики України.
Міністерство соціальної політики України знаходиться за адресою: вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601.
Окрім того, необхідну консультацію Ви можете отримати за телефоном гарячої лінії системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

Згода подружжя на розпорядження майном, що є спільною сумісною власністю

 

 

Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

 

У сучасному житті майнові відносини подружжя стали відігравати значну роль.   Відповідно до ст. 51 Конституції України кожен із подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі та сім’ї. Статтею 57 Сімейного кодексу України визначено перелік майна, що є особистою приватною власністю кожного з подружжя, зокрема це:

- майно, набуте до шлюбу;

- майно, набуте за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

- майно, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали йому (їй) особисто;

- житло або земельна ділянка, набуті за час шлюбу внаслідок їх приватизації;

- речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;

- премії, нагороди, одержані за особисті заслуги;

- кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка йому (їй) належала, а також як відшкодування моральної шкоди; страхові суми, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.

Суд може визнати особистою приватною власністю чоловіка, дружини майно, набуте ним (нею) за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

            Положеннями Цивільного та Сімейного кодексів України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Особливістю права спільної сумісної власності - є відсутність визначення часток учасників, тобто на відміну від спільної часткової власності, де частка учасника визначена у вигляді арифметичної частки, право кожного співвласника у спільній сумісній власності поширюється на усе майно без вираження частки.   

       Об’єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, набуте за час шлюбу, крім майна, описаного в ст. 57 Сімейного кодексу України. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Згода подружжя на розпорядження майном, що є спільною сумісною власністю оформлюється у вигляді заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально. Якщо у згоді на відчуження спільного майна вказано, кому персонально він (вона) погоджується продати, подарувати, заставити тощо спільно набуте майно, чи вказано ціну продажу, інші умови укладення, нотаріус при посвідченні такого договору перевіряє додержання умов, зазначених у такій згоді.

      Для засвідчення справжності підпису на заяві одного з подружжя на розпорядження майном, що є спільною сумісною власністю, нотаріусу подаються: паспорт того з подружжя, котрий надає згоду; довідка про присвоєння  ідентифікаційного номера; свідоцтво про укладення шлюбу між подружжям.

     Також слід зазначити, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, яке набуте за час шлюбу.

 

 

 

Після звільнення роботодавець не виплатив всю суму заробітної плати.

Що робити в такому випадку розповідає Міністр юсиції України Павло Петренко

 

Пане Міністре, після звільнення за згодою сторін мені не виплатили частину коштів, які я заробив. Що мені робити?

Олександр Іванко

Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

При звільненні працівника виплата всіх сум провадиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Що робити, якщо не дійшли згоди?

Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:

          в позасудовому порядку;

          в судовому порядку.

Як вирішити спір у позасудовому порядку?

Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.

Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.

Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спориповинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.

Чи можна оскаржити рішення комісії?

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

Чи довго чекати виконання рішення комісії?

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження.

У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк  працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

Що необхідно знати, щоб звернутися до суду?

Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:

          наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);

          позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

Яка процедура в рамках наказного провадження?

Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку.

Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

            перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);

            підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

Як довго чекати рішення?

У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.

На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.

Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?

У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.

Позивачі звільняються від сплати судового збору.

Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?

Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення.

Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.

При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?

Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.

Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію?

Ви можете звернутись до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. Адреса: м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107; тел./факс (0512) 47-41-28. E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Захищаймо права разом!

Органи соцзахисту проконтролюють призначення допомоги і аліментів від держави

Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

 

Кабмін оновив порядок призначення і виплати соціальної допомоги. Зокрема, надано право на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям без зменшення її розміру, до складу яких входять студенти, які не мають доходів або отримують тільки стипендію.

Відповідні зміни передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2018 року № 929 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Також органи соцзахисту зможуть запитувати через інформаційні системи Мін'юсту, в тому числі через Єдиний реєстр боржників і Єдиний державний реєстр судових рішень інформацію, необхідну для перевірки достовірності даних, отриманих від осіб, що звернулися за призначенням допомоги по догляду за особою з інвалідністю та тимчасової допомогою дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів.

Для визначення розміру тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, заявникам потрібно буде надати довідку про доходи і декларацію про доходи та майновий стан.

Також органи соцзахисту мають право отримувати від Державної фіскальної служби інформацію для підтвердження даних про доходи (відсутність доходів).

Виплату допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, призупинять на 12 місяців у разі:

- якщо одержувач допомоги навмисно представив недостовірні відомості або приховав відомості, які впливають на встановлення права на тимчасову допомогу і її розмір;

- несвоєчасного повідомлення про виникнення обставин, при яких виплата допомоги припиняється.

Виплата допомоги припиняється у разі сплати аліментів одним з батьків.

Якщо з'явилася можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину, або встановлено місце проживання (перебування) одного з батьків, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган соціального захисту населення:

- визначає суму сплаченої тимчасової допомоги, що підлягає поверненню, і встановлює терміни її повернення (протягом місяця);

- повідомляє одного з батьків про суму сплаченого тимчасової допомоги, що підлягає поверненню, і термін її повернення;

- в разі неповернення коштів добровільно у встановлені терміни вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.

Про право учасника АТО на отримання земельної ділянки

розповідає Міністр юстиції України Павло Петренко


Минулого місяця повернувся з АТО. Чи я маю я право за земельну ділянку?
Владислав Хоменчук
На які наділи мають право захисники вітчизни?
Учасники бойових дій та особи прирівняні до них мають право на першочергове відведення у власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва у користування). У межах норм безплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власність у таких розмірах:
1) для ведення садівництва — не більше 0,12 га;
2) для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;
3) для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;
Куди звертатися для отримання земельної ділянки?
Учасникам АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:
• сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);
• обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;
• районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);
• обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;
• Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).
Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо передачі (надання) земель державної власності, зокрема ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів для нелісогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель.
Як виглядає клопотання?
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм).
До клопотання додаються:
1) графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);
2) копія паспорта та копія ідентифікаційного номера;
3) документ, що посвідчує участь в АТО (посвідчення, довідка).
Чиновникам забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про мотивовану відмову має бути прийнято в місячний строк.
Що може бути підставою для відмови? 
Лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.
Як проходить відведення земельної ділянки?
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту.
Виконавцем робіт може бути тільки особа з сертифікатом інженера-землевпорядника. Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі укладеного із замовником договору. Термін виконання робіт – не може перевищувати 6 місяців. 
Проект підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У випадку розташування земельної ділянки у межах населеного пункту, або якщо на ділянці планується розташування об'єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки залежно від її призначення, цінності та місця розташування може підлягати також погодженню з: структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту ( двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом -- після отримання позитивного висновку такої експертизи).
Підстава для відмови – лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Як зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі?
Необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки та надати наступні документи:
1) заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;
2) оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);
3) документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.
Строк розгляду такої заяви – 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно.
Як провести затвердження проекту землеустрою?
Рішенням про надання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Чи потрібно реєструвати право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Мін’юсту?
Так, потрібно. Для цього слід звернутися до суб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до місцевої державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг. Державну реєстрацію речових прав на землю здійснюють також юридичні особи, акредитовані Мінюстом, та нотаріуси.
Які документи потрібні: 
1) заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;
2) документ, що посвідчує особу;
3) засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність або надання у користування;
4) витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подається у разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);
5) документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
Ви можете звернутись до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. Адреса: м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107; тел./факс (0512) 47-41-28. E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Захищаймо права разом!

Опитування

Як часто Ви відвідуєте бібліотеку?

Раз на рік - 19%
Раз на місяц - 17.2%
Раз на тиждень - 24.1%
Кожен день - 29.3%
Жодного разу - 10.3%

Total votes: 58

Відео про бібліотеку




Copyright ® 2012; Vyzer O.M.; E-mail: vyzer62@gmail.com